Bogoslov

Насторога

Милий мій Ісусе,

Пробач мені за все

За те, що я згрішила,

Що гріх у мені живе

Піддалась спокусі,

Зневірилась в собі.

І як жити дальше

Без Бога, в самоті?

А це життя як сон

Пройде воно раптово

Прокинешся зі сну

Та там не буде вже нічого.

Не буде смутку ні жалю

Ні першого кохання,

Усе буде забуте

І спогади страждання.

Уже не вернешся назад

Не виправиш минуле.

Отож споглядай тепер,

Щоб вчинки твої не заснули.

2009р.Б.

Чик Світлана Василівна