|
Господь – це сила і натхнення,
яку ми хочем попросити,
яку ми просто і скоренько
всім людям хочем пояснити.
Та це не формула, не казка
яку ти можеш розказати,
це такий дар, це така ласка
яку Господь лиш може дати,
і тільки серцем сокрушенні
цю милість дух готов прийняти.
І ви повірте це натхнення,
не кожному під силу взяти.
І не у всіх душа хвалебна,
щоб шану Господу віддати.
Це тяжкий труд, тяжка робота
над своїм духом працювати.
Буває блудная дорога,
з якої треба повертати,
і все з початку починати.
щоб істину в душі зазнати.
Це сотні днів, годин молитви
це від спокус постійні битви,
стежина жалю і покути,
печалі совісті та муки,
часом страждання і розпуки.
Бо тільки так
ми зможем взнати,
як треба кращими ставати.
щоб свою душу згартувати.
Тоді єством ми всі відчуєм
і голос Матері почуєм,
яка за Сина уповала
і вся душа її страждала,
коли з Ісуса кров скапала.
Яка це біль, яке це горе,
коли твоє Дитя вбивають
у тебе на очах.
Вони знущалися і били
і терен в голову всадили,
плювали, рвали, бичували
і за людину всі не мали,
Він не людина, він Син Божий,
який прийшов у світ негожий,
щоб нас всіх від гріха спасти,
|
а тіло своє на Хресті
у жертву принести.
Від того болю того жаху
все тіло билося від страху,
і тільки думка про Отця,
і про спасення від гріха
всього людського світу
всю душу радістю сповнило.
Померло тіло на хресті,
Душа возвисилась до неба,
і зрозуміли лиш тоді,
що в Господі у всіх потреба.
Тепер подумайте самі,
яка любов у Бога,
що дав розп’яти на хресті
Своє дитя із лона.
То чи не варто полюбить
всім серцем свого Батька,
і свою душу хоронить
для радості і царства.
Не ображайте ви Христа
своїми різними гріхами,
і не ятріть йому мечем,
тяжкі кроваві рани.
Якщо хитнулись, помилились,
в журбу і смуток впали,
не кривдіть духа ви свого
не все ще в вас пропало.
Прийдіть до Бога поклоніться,
повірте в Його милість,
покайтесь ревно в свому серці
і завітає щирість.
Ісус підійде, усміхнеться,
поможе вам піднятись,
а Матір Божа дасть терпимість,
щоб від гріха сцуратись.
І хай не зможеш ти прийняти,
всю благодать Господню,
та в серці ти відчуєш мир
і красоту природню.
Тоді твоя душа розквітне,
а з уст полине похвала,
і скажеш ти: «Господь це сила,
Господь це зміст всього життя».
19.12.2007р. |
