Людина – це творіння Боже,
що на Отця свого похоже.
та схожі ми лише в подобі,
а не будовою душі.
Бо Бог – це сила, це є милість
Його діла усі благі,
а ми маленькі і нікчемні,
збираєм мусор у душі.
І з часом починаєм розуміти,
що зміст життя
знаходиться в Христі.
І починається турбота,
молитви, церква, каяття,
очищення душі і тіла
і усвідомлення гріха.
Як важко все це зрозуміти,
і осягнути дух добра,
перетворить порок в чесноту
і протриматись до кінця.
Та Бог прекрасно розуміє,
що ми є люди не святі,
що піддаємся на спокуси
і поповняємо гріхи.
Тому є сповідь й покаяння,
причастя й прощення гріхів,
над Словом Божим розважання
і дар любові у душі.
Цей дар як свічечка палима,
він то палає, то згорить,
то світло дасть в душі приємне,
то пустоту туди вселить.
Та головне у цьому всьому,
завжди любить свого Отця
сповнять його Святую Волю
і унаслідувать Христа.
Тому моліться і читайте,
життя Христове пізнавайте,
ділами віру закріпіть
і душу радістю сповніть.
21.12.2007 р. |